?

Log in

No account? Create an account
Previous Entry Share Next Entry
Важливе в словах патріярха Кирила
паломництво, Єрусалим
prbohdan_ohulch

  

            Побувавши на молебні на Володимирській гірці та трохи послухавши розмову в Іонинському
              монастирі, зробив  такі висновки:

            Патріярху звично мислити ґлобальними катеґоріями. Власне, це орґанічно узгоджується з його
              статусом. 

            Що означає ґлобальність мислення? Мається на увазі настроєність на вирішення певних
              завдань, проблем рівня усієї церковної спільноти, або й не лише церковної - можливо, й навіть в
                рамках т.зв. "русского міра".

        Що саме важливо для вирішення таких завдань? Патріярх прямо сказав - "впливати на
              інформаційні потоки", створювати інформаційні приводи. За його словами, ті, хто має вплив 
         на на  створення  та подання інформації, той формує громадську свідомість.

 
              А тепер насмілююсь розвинути це положення власними міркуваннями. Є різні культури подання
              інформації. Одна - є аксіомою для сучасної справжньої журналістики: на кожну подію подається,
          як правило, 2 альтернативні точки зору. Найбільш безсторонньою та професійною, наскільки мені
              відомо, вважається інформація, що подається ВВС.

            Другий підхід є достатньо давнім. Він властивий для ідеологізованого власника. Для такого
              власника інформація є цінною настільки, наскільки через неї він реалізує свою мету: донести
       свої цінності, ідеологеми, міфи врешті решт. Переконати у своїх ідеях тих, на кого він поширює свою
               інформацію.

         Якщо такий власник має відповідні можливості, він робить свою інформацію
             безальтернативною (історичні приклади, всим, вважаю доступні: наприклад, спалювання книг.
             Не тільки в Третьому рейху, але й не так давно у одній із епархій в Росії, де із семінарії вилучили
           та спалили Меня, Мейєндорфа та ин.... А ще можна згадати спалення православних книг
            "литовской печати" в Московії 17 ст). Якщо ж ні - то він, наскільки можливо, обмежує подання
             альтернативної інформації. А ту, яка є у нього, подає максимально ефективно - категорично,
             безапеляційно, оглушливо, без тіні рефлексії або внутрішньої дискурсії.

         Це і є міфи, ідеологеми. Вони мають бути найпростішими, найефектнішими, найдоступнішими
             для широкого загалу. І давати прості відповіді на складні питання - щоб людям не хотілося
             думати - міф-ідеологема уже дає просту і ясну відповідь.
             Яке все тут написане має відношення до Церкви та церковної свідомости? Про це (якщо Б.
              дасть) - в наступному блозі.