Previous Entry Share Next Entry
Актуальна тема: вперед до прекрасного духовного русского міра: суїциди серед підлітків.
паломництво, Єрусалим
prbohdan_ohulch
   У Росії найвищий у світі рівень суїциду підлітків
З сайту УНІАН: http://health.unian.net/rus/detail/211439
 Ще коли я їздив на Різдвяні читання у Москву, виступав епископ з провінції і казав, що реальний рівень наркоманії серед молоді (здається, Костромська епархія) більше 30%.
  "Смертність російських підлітків у чотири рази вище, ніж у більшості европейських країн. Такі дані містяться в огляді «Смертність підлітків в Російській Федерації», підготовленому за підтримки Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ). Крім того, в Росії - найвищий у світі рівень самогубств підлітків, повідомляє Центр новин ООН.
У Російській Федерації середній показник самогубств серед населення підліткового віку більш ніж у три рази перевищує середньосвітовий показник. І ці страшні цифри не враховують випадків спроб самогубства. Вивчення проблеми суїциду серед молоді показує, що для молодих людей характерні депресії, високий рівень тривоги, агресії. Але якщо в розвинених західних країнах з депресією стикаються лише 5% підлітків, то в Росії - близько 20%. Думка про самогубство з'являється в голові у 45% російських дівчат і у 27% юнаків.
Однак основною причиною смерті дітей підліткового віку в Росії є нещасні випадки. На думку експертів, більше 80% таких смертей можна було запобігти".


Тому "голову, узявши в руки, дивуюся" (так у Т.Шевченка) - як наші москвофіли та недоросійщені хохли ведуться на мантри заїжджих політичнозациклених адептів Великого Руского Міра: КУДИ ВИ ПРЕТЕСЯ??
  Росія - одна з найпроблемніших із значних держав світу. Зараз, з такою системою влади вона стрімко зсувається у прірву. Наші ж москвофіли, таке враження, від щирої любови до неї, хочуть, щоб ця анахронічна імперія забрала нас туди з собою.
   Я у жодному разі не маю ілюзій щодо наших проблем. Вони теж значні. Але ці проблеми, з допомогою конструктивно налаштованих сусідів, які не хочуть мати на кордонах failed state, можна було би розв'язати. Заважає цьому шизофренія (розщеплення) суспільства на українофобів та решту (назвати решту українцями за малістю укр. ідентичности язик не повертається. Крім меншости українців, тут є й, вибачте, хохли та малороси-українофіли).
  Це розщеплення, що ОЧЕВИДНО усякій неупередженій людині, активно підігрівається з Півночі. Нашим братам (не народу, звісно, а тамтешній владі), таке враження, нічим зайнятися. На Кавказі, Далекому Сході, та й у Москві - все харашо, прєкрасная маркіза, отже,  треба, виходить накаламутити в Україні.

  Ще вкрай мене вражає, коли дві наші нещасні країни називаються православними. Зі страшенною корупцією, з жахливою зневагою до людського життя та здоров'я, з вкрай жадібною та дикою "илітою", з відсутністю здорової та авторитетної творчої інтеліґенції, із майже не сформованим громадянським суспільством, з повною необізнаністю та непрактикуванню азів християнської моралі (а при викладанні "Християнської етики" чи "Православної культури"  - зі страшним розривом між декларованою та реальною мораллю), із запобіганням кліру перед владоможцями-нікчемами, із профспілками, що обслуговують олігархів (голова Союзу профспілок України - депутат від ПР) - ГОВОРИТИ, ЩО НАШЕ СУСПІЛЬСТВО ПРАВОСЛАВНЕ??
  Як на мене, тут правильно роблять китайці: вони
ще з часів Ден Сяо Піна не соромляться називати себе дуже відсталими, хоча мають право вважати себе народом з кількатисячолітньою культурною традицією. Таке смиренне та тверезе ставлення до себе дуже допомагає рухатися (я не адепт китайської моделі, але вони реально розвиваються). А тут - ми єдинонепогрішимі... Унікальна високодуховна цивілізація... БРЄД!


  • 1
Увы, всё верно. Сразу первая глава Исаии вспоминается...

А ведь для уникальной высокодуховной цивилизации есть всё необходимое. От этого ещё печальнее.

Це що ж, Церква не має рецептів?

Людині, щоб жити, потрібно спиратись на певний фундамент морально-етичних правил у суспільно-громадських взаєминах.
Молодь, найбільш гостро відчуває його відсутність у конкретних обставинах і на конкретній території.
Звичайно, заповіді Христа (ІМХО), є найбільш прийнятною базою для формування таких міжлюдських взаємин (хоча, ще потрібно разів зо три поміркувати, чи треба назовсім відкинути норми і правила наших пращурів-язичників).
Але, є великою проблемою (особливо для молоді, з невеликим життєвим досвідом), транслювання етики Святого Письма у побутові стосунки. Тим більше, що так звана "церковна спільнота" (церковні), як в Україні, так і "на" Росії є збюрокраченою, роз'єднаною, засміченою кар'єризмом, марнославством й "мамонофілією" (перевірено власним досвідом).
Інтуітивно відчувається (щиро українська методологія) - щоб перейти на нові стосунки (у Церкві, насамперед), треба гучно розсваритися, розбігтися - років двадцять-тридцять не спілкуватися - і лише потім робити обережні зустрічні рухи, намагаючись створити нові правила стосунків. Наші "рідні" розколи є тому підтвердженням.

  • 1
?

Log in

No account? Create an account