Враження про публічну лекцію К. Сіґова - представлення «Европейського словника філософії».
паломництво, Єрусалим
prbohdan_ohulch

Враження про публічну лекцію К. Сіґова  - представлення «Европейського     словника філософії».

 

Був на публічній лекції К. Сіґова – головного редактора видавництва «Дух і Літера» з презентацією нової неординарної нещодавно виданої книги

Саме видання цього словника є нетрадиційним кроком для нашої культури. Власне, сенс книги (один із сенсів, звісно, їх у цьому виданні багато) – показати нетотожність культур в їхніх базових векторах основних цінностей та світоглядних підходів, і, отже, їхню незамінність.

Жодна культура не має повноти світобачення і водночас  кожна з них має щось унікальне своє, якого немає у решти.

Моральне застосування словника  - пам’ятати, що кожна культура цінна перед Богом.

Авторами є переважно европейські філософи, з нашого боку у проєкті брали участь філософи та перекладачі (часто ті, що поєднують одне й інше).

На мою думку, у повітрі висіло (і волало) – що цей проєкт є вкрай важливий, саме як акт власне упослідженої та зневаженої нашої (тобто української) культури, яка на тлі пишної та багатої родички виглядає злидаркою.

Не знаю, чи про думав хтось із присутніх. Хотілося, щоб про це говорили відверто. У коментарях (я був присутній не до самого кінця) про це не говорилося, було навіть враження, що питання гідної і самоцінної вітчизняної української культури наче обминається.

Але ж неможливо робити вигляд, що ми тут розвиваємо культуру взагалі. Власне культура має чітку національну ідентифікацію, основною її характеристикою є мова. А також  ментальність, пов’язана з мовними пластами – давні літературні тексти та документи , фольклор, сакральна культура тощо.

Можливо, з цього приводу ще поміркую тут згодом.


Поляки і ми
паломництво, Єрусалим
prbohdan_ohulch

Тр

Трагедія під Смоленськом закликає нас до того, щоб ще раз задуматися над крихкістю нашого існування.

Падіння літака сталося в суботу на Світлій седмиці. Для християнина (православного і католика) – це час, в який ще очевидно живе у серці «Христос воскрес!». І, певно, серед поляків були люди, які хотіли поділитися цією радісною новиною зі своїми близькими, що полягли в землю тут 70 років тому.

Але трагедія показує те, що сили зла не збираються припиняти свою підступну діяльність. Певно, вони обирали доступних для впливу людей, щоб через неочевидний вплив на них – через помисли, неуважність, легковажність, наплювательство – провести свою чорну роботу. Звісно, конспірологічний варіант ми й помислити не можемо.

  Але усяка трагедія – це привід нам у думках предстати перед Господом у питанні:  «Чому Ти обрав цих людей, щоб вони стали перед Тобою? Чи готовий я буду до цього, якщо й на мені здійсняться несподіванки визначеної Тобою долі? Не дай мені, Господи, предстати не готовим»…

Ще ця подія показує, в яку міру у нас існує громада, громадянське суспільство. Те, що усі телеканали, окрім 5-го (дякуємо, що хоч він єдиний вчинив адекватно)  проіґнорували трагедію близького нам народу і продовжили своє примітивне оболванування піплу – показує убогість, ницість, пошлість… нашого шоу-бізнесу. . Натомість – поляки об’єдналися у нещасті.

Будемо молитися за невинно загиблих…


Христос воскрес!
паломництво, Єрусалим
prbohdan_ohulch

Христос воскрес!

З Божою поміччю, у світлий четвер починаю власний блоґ. Оскільки я лише блоґер-початківець, зовнішній вигляд мого блоґу буде удосконалюватися зі зростанням моєї інтернет-«просунутости» ;).

 

Радість Воскресіння Христового важко виразити словом. Пробачте. Але для мене Великдень – це життя, і «життя з надлишком» (Єванг. від Йоана). Світло Христове сяє через ближнього, особливо під час спільної молитви в церкві. А також через немічних, хворих та убогих, які у ці дні так цупко тримають надію на Господа у своєму серці…

 

А ось вірші, одні з моїх улюблених – на Страсний та на Світлий тиждень.

 

  Микола Зеров.

Чистий четвер

I абiє пiтел возгласи…

Свiчки i теплий чад. З високих хор
Лунає спiв туги i безнадiї;
Навколо нас — кати i кустодiї,
Синедрiон, i кесар, i претор.

Це долi нашої смутний узор,
Це нам пересторогу пiвень пiє,
Для нас на дворищi багаття тлiє
I слуг гуде архiєрейський хор.

I темний ряд євангельських iсторiй
Звучить як низка тонких алегорiй
Про нашi пiдлi i скупi часи.

А за дверми, на цвинтарi, в притворi
Весна i дзвiн, дитячi голоси
I в вогкому повiтрi вогкi зорi.

З циклу "Lucrosa"
29.06.1921


Грицько Чупринка
ВЕЛИКОДНІ ДЗВОНИ

В небі, в зоряній безодні,
Тонуть дзвони великодні,
Тонуть, тонуть, ніби сон,
Б'ють, дзвонять тон у тон;
З ними дума в небо лине,
З ними никне, з ними гине
Тьма заслон. Гаснуть зорі.
Знову світло.
Все радіє, все розквітло.
Зникла сила перепон.
Вся земля — святий амвон!
Сяйвом душі всі облиті
І немає їм на світі
Заборон.


   Дуже влучно - Микола Костович - "про наші підлі і скупі часи"...  Класик завжди прозріває наперед.
  Узагалі, у мене до М. Зерова зараз - величезний пієтет. Одна з величних і валечних постатей Українського Відродження 20-х. Читаю зараз про це книгу. Але про неї згодом.


    Священик Богдан Огульчанський, блоґер-початківець :)


?

Log in

No account? Create an account